просыпаться

I. проспаться присиплятися и просипатися, проспатися, переспатися. [П'яний проспиться, а дурний ніколи (Приказка)].

II. проснуться прокидатися, прокинутися (реже кидатися, кинутися (від сну)), просипатися и просинатися, проснутися, проспатися, (пробудиться) пробуджуватися, пробудитися, будитися, збуджуватися, збудитися, обуджатися, о[у]будитися, (очнуться от сна) прочинати, -ся, прочнути, -ся, пробуркуватися; пробуркатися, прохопитися, продрухатися; вставати, встати, (о многих) попрокидатися, попросип[н]атися, попробуджуватися, позбуджуватися, побудитися, попробуркуватися. [Прокинулася несподівано серед ночи (Грінч.). Прокинувся з важкою головою (Коцюб.). Кинувся од свого голосу (Васильч.). Страшно буде малим, як проснуться (Л. Укр.). Од сна проспався (А. Д.). Земля будилася (Коцюб.). Пробудившись, не міг пригадати, що снилося (М. Вовч.). В мене збудилася своя туга (Васильч;). Спала та збудилась (Рудан.). Всі на кутку побудилися. Тату! тату! прочніться (Яворн.). Потім слух його прочнувся (Франко). Візантія пробуркалась, витріщає очі (Шевч.). Надія встала, до життя устало могутнє поривання (Грінч.)].

* * *

I несов.; сов. - прос`ыпаться

розсипа́тися, розси́патися и порозсипа́тися

II несов.; сов. - просн`уться

просипа́тися и просина́тися, просну́тися и попросипа́тися и попросина́тися, прокида́тися проки́нутися и попрокидатися, пробу́джуватися, пробуди́тися и попробу́джуватися, буди́тися, збуди́тися; пробу́ркуватися, пробу́ркатися и попробу́ркуватися